Син України Богдан Лепкий

Широкому загалу України відома пісня «Чуєш, брате мій». Написана вона на текста поета Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. что яка гама переживань міститься у такому небольшому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним эмблемой. Тяжка подорож лету над морем нагадує на тему поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік что змушені були залишити рідну землю в пошуках кращої долі за океаном. Відліт птахів осінньої пори може також сприйматися як прощання з теплою порою року, кращим періодом життя.

Елегійний настрій у поезії Б. Лепкого не містить трагічних нот. Він просвітлений. Це своєрідна гонитва за незнаною чи навіть недосяжною красою життя. В 1 з віршів поет заклинає:

Неси в душі своїй найкращу думу.

Богдан Лепкий прославив землю, де народився:

Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля.

Поряд із тим ціла мала творів поета за своїм змістом набула всеукраїнського і світового звучання. Він роздумує над постаттю величавого Тараса Шевченка, запевняє, що того не забудуть не лише реальні люд, але й безсмертні герої творів. Богдан Лепкий присвячує цикл поезій видатним діячам української літератури что культури: Івану Франку, Павлу Грабовському, Миколі Лисенку, Соломії Крушельницькій что іншим. У вірші «На Голгофу» аналізується поведінка натовпу при розп’ятті Ісуса Христа. Поет із жалем констатує что сумний факт, що людська сліпота й обмеженість кругозору не дають можливість зрозуміти сущность великих божих заповідей, пройнятися глибокою вірою в Христове вчення.

Основні поетичні твори Б. Лепкий написав на початку XX століття. Водночас він виступає й у жанрі прози. Більшість оповідань стосується селянського життя. Його герої живуть патріархальним укладом. не все, трапляються й сильні натури. Вони здатні сприйняти нові посмотри, відстоювати свою гідність, жертвувати своїми уподобаннями задля блага рідних чи близьких. Ці твори, як правило, оповиті сумовитим ліричним серпанком.

Серед повістей і романів вирізняється трилогія, пов’язана з образом такої протирічної історичної фігури як гетьман Мазепа. Письменник змальовує цього керівника України з певною симпатією. Отчетливо і переконливо пояснює, чому гетьман вимушений був вийти з-під влади російського повелителя і стати на бік шведів. Петро І повів наступ на козацькі привілеї, а російські можновладці й солдати поводили для себя в Україні як окупанти.

Розвінчує Б. Лепкий і міф на тему добровільну страту Мазепою свого сподвижника і батька його хрещеної Кочубея. Як повідомляє письменник, спираючись на видатних українських істориків, Кочубей написав донос на українського гетьмана, підбурюваний заздрістю і жадібною дружиною.

Багато зробив Б. Лепкий і для ознайомлення зарубіжного читача з кращими творами давньоруської что української літератури. Зокрема, він перекладав польською мовою «Слово о полку Ігоревім».

Після довгого і несправедливого замовчування Богдан Лепкий повертається в Україну.