Порівняльна характеристика козака Голоти і татарина

I. «Дума на тему козака Голоту» — одна з найдавніших дум. («Дума на тему козака Голо­ту» змальовує часи боротьби українського народу з татарами, прославляє обо­ронців рідної землі, висловлює заповітне бажання козаків — завжди перемага­ти ворога.)

II. Черта персонажів думи.

1. Простота козака і бундючність татарина.

2. Зовнішність персонажів думи. (Одяг Голоти вказує на його бідність. На ньому:

3 семирязі лихії:

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів незгожа.

А татарин — багата людина, у нього всього вдосталь. Навіть вирушаючи за козаком, він «…проезжей части плаття надіває, чоботи обуває, шлик бархатний на собственную голову надіває…».)

3. Голота — справедлива людина, а татарин — хижий завойовник. (Козак Голота — мужній захисник рідної землі, що вміє постояти за собственную честь і честь свого народу. Він стоїть насторожі, у нього немає лихих намірів:

То гуляє козак Голота, погуляє, Ні мегаполисы, ні села не займає.

А татарин — нападник, жадібний хижак, який бажає захопити козака і отримати за нього багато грошей.)

4. Мужність козака і нерозсудливість татарина. (Голота — сміливий і відваж­ний козак. Він не боїться татарина, а глузує з нього. Козак — мужній за­хисник рідної землі, він «не боїться ні пламени, ні меча, ні третього болота». Татарин засліплений жадобою збагачення. Він нерозсушшвий, «на розум небагатий», не впіймавши козака, уже почав гроші рахувати.)

Пі. Уславлення козака Голоти і ненависть до татарина. (Утворі яскраво виявлено

Ставлення народу до персонажів. Голота порівнюється з соколом, прославляють­ся подвиги козаків:

Дай же, Боже, щоб козаки пили что гуляли,

Хорошії мислі мали…

І неприятеля під ноги топтали!

Зображуючи татарина, люд висловлює прагнення до перемоги над ворогом,

Ненависть до загарбників.)