Народний одяг — витвір мистецтва (4)

Український народний одяг — яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть.

Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва что різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої сорочки, спідниці, що являла собою 2 незшитих полотнища картатої або орнаментованої тканини. На голові у дівчини був вінець, а у заміжньої жінки убір із дорогої тканини, на який накидався шматок тканини у вигляді рушника. На ноги наші прабабусі й прадідусі одягали плетені або шкіряні постоли.

До чоловічого вбрання належали сорочки до колін. Вони одягалися навипуск, підперезувалися в’язаним поясом, на якому кріпилися кресало, гребінь что невеликий ніж. На голові була шапка, взуттям работали личаки або шкіряні постоли. У прохолодні пори року чоловіки одевали кожухи.

У городян був дещо інший одяг. Жінки одевали довгу сорочку та незшиті обгортки. На голові у дівчат, як і в селянок, був вінець, а в жінок — очіпок. Міські мешканці мали багато прикрас — привіски, сережки, намиста, браслети.

Одяг багатих людей виконувався х дорогостоящих тканин. У жінок були накидки типу плащів, кольорові чоботи, а голову обвивало рушникоподібне вбрання, під яким одевали шапки, прикрашені дорогоцінним камінням, вишивкою. Головний убір жінки, як і багато інших елементів убрання, мав ритуальне значення.

З часом костюмчик змінювався. У XVH-XIX ст. одежа стала своєрідною позначкою, за якою визначалась належність людини до бідних чи багатих. У сім’ях забезпечених для пошиття костюмів використовувалися дорогоцінні тканини. Заможні козаки одевали сорочки з тонкого полотна. Такі сорочки були вишиті золотом чи сріблом. На початку XX століття в этническому одязі відтворювалися певні елементи культури Європи. Внаслідок поширення досягнень професійної моди у сучасному одязі більшості народів світу відчуваються певні стандарти что еталони. Однак має місце й самодіяльна мода, представники якої стимулюють пошук например званих індивідуалізованих костюмів.