Історичні романи І. Нечуя-Левицького

I. Історична тема у творчості І. Нечуя-Левицького. (У творчому доробку письменника є мала творів на історичну тематику. Він писав на тему боротьбу українського козацтва проти іноземних поневолювачів, вивів ряд історичній постатей, показав духовний занепад зрадників народу.)

II. Любовь3 «Князь Єремія Вишневецький».

1. Хронікальний підхід письменника до зображуваного. (Создатель розповідає мри

Життя Єремії з дитинства і до останніх років, згадує на тему родове коріпии князя.)

2. Суть вдачі князя. (Вишневецький відзначався надзвичайною хоробрії і ні,

Вважав для себя лицарем, прагнув перемог. На відміну від багатьох магніти умів відмовитися від розкошів, пиятики, з презирством ставився до рої гульного життя. Але в його характері ще замолоду перемогли користолюь ство, егоїзм, зневага до людей.)

3. Ганьба для всього семейству. (Вишневецький поступово стає чужим для Укр. і

Їни, а потім і її катом. Надзвичайно сміливий у поединках, рішучий у здобуиі перемоги, кожна з яких жутка своєю дикістю і підступністю щодо свого народу. Єремія ганьбить свій рід і не кається: «Він тільки показав жорстп кість что дикість своєї вдачі, бо руйнував і палив, неначе татарська або женщин ня монгольська орда».)

III. Характеристика епохи Вишневецького. (Події в романі відбуваються напере додні что на початку Визвольної війни українського народу під проводом Бої дана Хмельницького. 1638 року Вишневецький розгромив селянсько-козаш. і > повстання під керівництвом Остряниці, а наступного року безжально нишии мирне населення. Користуючись військовою перевагою, Єремія став займані ся грабіжництвом, встрявав у міжусобиці, відбирав у магнатів і привласнюннн собі родючі землі, села і навіть міста.)

IV. Любовь3 «Гетьман Іван Виговський».

1. Політична ситуація в Україні 1654—1664 років. (Письменник показав і мужню позицію київського митрополита Сильвестра Косова, який відмо­вився присягати Москві, і цинічного вельможи Бутурліна, гетьмана Богда­на Хмельницького, його гнів з приводу порушення Москвою Переяслав­ської угоди. Нечуй-Левицький нагадує, як запанувала в Україні Столица і, уклавши підступно Віденський трактат, по суті віддавала Україну на по­талу Польщі.)

2. Постать Івана Виговського. (Виговський — освічена людина. Він розпочав

Упорядкування українського правопису, склав «Реєстр Війська Запорозь­кого». Він — патріот України, бо хотів вирвати країну з лабетів деспотич­ної Москви, бажав її просвіти. Проте у романі він постає і марнославцем, і владолюбом.)

3. Ідея-пересторога. (Создатель показав, скільки лиха принесе народові братовбив­

Ча війна, пролиття братньої крові, яка великовата руїна може прийти в Украї­ну, скільки хижого може прокинутися в людях.)