Весь архив раздела: Флора и Фауна

Антифашистський пафос у романах закордонних письменників

Антифашистським престижем пронизана чудова художньо-публіцистична книга Юлиуса Фучика “Репортаж з петлею на шиї” (1943), створена у в’язниці Панкрац у Празі. Вирослий у сім’ї висококваліфікованого робітника, Фучик по своєму кругозорі й рівню культури піднявся значно вище свого найближчого оточення, але до кінця днів зберіг з рідні й близькими серцеві відносини. На тему це говорять його листа з в’язниці батькам, сестрам. Це свідчить на тему широту натури письменника, про його вміння ладити з людьми всіляких поглядів. Як не вистачає нам іноді цього вміння!

Аналіз «Сон» («У всякого своя доля»)

Поема «Сон» — перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі создатель найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. «Сон» — нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми («Комедія») вказує на його комічно-сатиричний нрав.

Аналіз «Ой Морозе, Морозенку»

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Основна думка: нічого не опасаться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; люд, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

Аналіз «Гайдамаки»

«Гайдамаки» – верх ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від малеханьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новенькому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події этнического повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умовами. Польські поміщики ставились до кріпаків як до нижчої раси, у деяких районах панщина складала 5-6 днів на тиждень, до такого как ж селянин мав сплачувати податки. Українці терпіли не лише соціальне приниження, а навіть релігійне: заборонялась православна віра.

Алегорично-моральний зміст сюжету драми «Гостина старої дами»

В ессе «Проблеми театру» Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Ґротескні перебільшення, балаганні жарти что несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу что людини, але й показати механізми несправедливості. «Ґротеск – 1 з великих можливостей бути точним», – казав він. Отже, не випадково його найкращу п’єсу «Гостина старої дами» написано саме в этому жанрі. Багато письменників у своїх творах намагалися розкрити причини перетворення звичайної людини на вбивцю. Але важко назвати хоч раз твір, де це відбувається не з однією людиною, а одразу з усіма мешканцями цілого міста. Ф. Дюрренматт у своїй п’єсі намагається зрозуміти саму здатність людей приймати злочин за норму, розкриває соціальні что психологічні причини, що пояснюють інертність або відверте сприяння злу.

Алегорична сцена в кіноповісті Олександра Довженка

Алегорична й разюча сцена на початку кіноповісті Олександра Довженка: однорукий селянин — вчорашній боец — дійшов до краю. У тупому безсиллі, спустошений неврожаєм, злиднями, голодом і безвихіддю, він свирепо б’є здоровою рукою беззахисну, ні в чому не повинну конячину. А кінь раптом поверта голову й болтать знавіснілому господареві людським голосом: «Не туди б’єш, Іване!» Великої сили метафора! Це кульмінація першої частини сценарію. Боец-інвалід розуміє нарешті, що «так далі тривати не може. Повинно щось статися».

“Аби ти щаслива була, Україно…” за поезією П. Воронька

Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів что ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя.

Поет нередко звертається до теми Батьківщини, до что рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні: