Весь архив раздела: Дом

Авторське ставлення до кривдників народу в романі «Хіба ревуть воли…»

Споконвічно точиться на землі боротьба між по-хорошему і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами.

Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками у багатших сусідів. У холоді, у постійному недоїданні зростав малий Чіпка. Ще з раннього дитинства, нередко битий долею, ровесниками і матір’ю, хлопець ріс відлюдькуватим. Єдиною відрадою у його сирітстві була баба Оришка. Дитяче товариство його не приймало: безбатченко, злидень. Мав він від ровесників тільки стусани что образи. Не злюбив він це товариство, похмуро дивився на дітей і тікав від их до баби – у світ казки і життєвої мудрості. Він цікавився всім: і птахами, і землею, і Богом. Діставав наївні пояснення, що відповідали знанням і світогляду баби Оришки, что не приймав їх на віру, а ставився до их критично. Це свідчило про глибокий природний розум хлопця.

Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка”

Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим величавым полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло.

Аналіз «Повість минулих літ»

Жанр: літопис.

«Повість минулих літ» — це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають «Початковим літописом». До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця — создателя цього твору.

Аналітична композиція У п’єсах Г. Ібсена

Ще за життя драматурга п’єси Г. Ібсена визнавалися новаторськими, а їх создателя цілком справедливо називали творцем аналітичної драми XIX століття, що відроджувала традиції античної драматургії.

Композиція п’єс Ібсена пов’язувалася з будовою трагедії Софокла «Цар Едіп», уся дія якої підкорена розкриттю таємниці — з’ясуванню подій, що відбувалися колись. Поступове наближення до таємниці створює сюжетну напругу, а остаточне розкриття — розв’язку, яка визначає подальшу долю героїв. Така будова дає можливість створити дуже напружений сюжет. Глядач (або читач), якому подається певна життєва ситуація, виноват думати не тільки над тим, що буде далі, але й над тим, що було в минулому, що спричинило цю ситуацію. Така композиція одержала назву аналітичної.

Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім”

Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім”
Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XІX століття, що відроджувала традиції античої драматургії.
Создатель використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя з його справжньою сутністю. Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішній добробут приховує чимало трагедій. Аналітична композиція, за Ібсеном, значила розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю.

«Аби ти щаслива була, Україно…»

Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів что ідей. Така вона і у Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була вирі життя.

Поет нередко звертається до теми Батьківщини, до что рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні: