Весь архив раздела: Дом

Він чесний, правдивий та демократ до кінчиків нігтів

“Любий друже, я вмираю,
Від такого как, що був я чесним,
Проте рідному краю
Певно буду я відомим”.

/ Добролюбов /

Любовь3 Тургенєва “Батьки та діти” побачив світ 1862 року. З такого как часу продовжує захоплювати читачів своїми художніми якостями, а політичні, філософські что естетичні проблеми, які зрушив письменник на його сторінках, продовжують викликати безсумнівну зацікавленість. Причиною останнього є что, що Тургенєву як великому митцеві вдалося відбити у романі кілька яскравих епізодів ідейної боротьби між основними суспільними силами в Росії кінця 50-х років ХІХ століття.

Власні враження від перебування в лісі

Цілими деньками Улянка любила блукати в лісі. її приваблювала зелена галявина, сонячні промінці поміж дерев. Особо подобалося їй лежати в траві на галявині, яку обступали високі пахучі липи. Галявина нагадувала дівчині маленьке земне озеро, яке пахло молодою травичкою. Уляна відчувала для себя маленькою хазяйкою в цьому лісі. Допомагала йому: гасила залишений кимось жар від вогнища, щоб уникнути пожежі в лісі. Улянка зналамайже кожну рослинку, кожне дерево, якітягнулисядосонця. Згадувала дівчинка дідусеву казку.

«Вишневий цвіт» української культури (до творчості М. Вороного)

I. Місце М. Вороного в історії української культури. (Микола Вороний посідає помітне місце в історії української культури кінця XIX — початку XX століття. Він був талановитим поетом, критиком, істориком, театральним діячем, пере­кладачем, актором і журналістом. На його поетичній творчості виховувалося не одне покоління українських поетів, але публіцистичний і науковий доробок митця например і залишився майже невідомим на Батьківщині.)

Вiн серцем бiль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри)

Я пытаюсь швидше вiдцiля

Вiддячить москалям i ляху,

Що мiй люд ведуть на плаху

Пiд смiх повелителя i короля.

Вони знущаються над ним,

Несуть йому ганьбу, образи…

А я забув його накази

Й життя розмiнюю на дим.

Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і покарання»

Багато величавых письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто поле, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна «дійова особа» — місто, яке давить, душить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї, і что історія моральної боротьби Раскольникова розгортається в романі на широкому фоні повсякденного життя міста. Перед нами проходять образи бюрократа Мармеладова, що спився, його дружини Катерини Іванівни, що умирає від сухоти, матері і сестри Родіона Раскольникова, які встигли ще в провінції, де вони жили раніше, познайомитися з важкою долею людини з непривілегійованих верств населення, пережити утиски поміщиків і багатіїв. Достоєвський зображує різноманітні відтінки психологічних переживань бідняка, якому нічим заплатити за жилплощадь своєму хазяїну, і його взаємовідносин із лихварем.

Викриття марнославства буржуазії

Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич». П’єса Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич» була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала толика власної країни, і тому він вийшов далековато за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища. Йому здавалося, що, если він підніметься по сходинках до вищого світу, його будуть більше поважати, він буде людиною «першого сорту».

Виклад новели «Зрада» із твору Бабеля «Конармия»

«Зрада» – це 1 з новел, що входять у роман «Конармия», написаний Бабелем. У цьому романі описуються безладдя в російської армії, її бідність і бесхозность під час революції. «Ми (боєць Головицин і боєць Кустава) побачили червоноармійців…, що сидять на вистелених постелях, що грають у шашки й при их сестер високого росту, гладких, вартих у віконець і розводящу симпатію».