Актуальність байок Крилова

У байках Крилова – побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За текстами В. Г. Бєлінського, у байках виразилася «ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум… з гострими зубами, які боляче кусаються. У их вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками з семейству в рід».

У багатьох байках Крилова показане важке життя селян, що страждають від несправедливого суду, сваволі, важкої панщини й оброку. Прості люд ніде не знаходять правди, з них скрізь хабарничають, ніхто не допомагає їм у лиху. Таке нерідко зустрічається й сразу. У байці «Вовки й Вівці» мова йде на тему те, що в заснованій раді сиділи Вовки, що смирненько прогуливались біля черід, коли «бували ситі». Вовки «засідання в глухому лісі відкрили», «судили», задумывались, виряджали й, нарешті, придумали закон, що якщо Вовк стане кривдити Вівцю,

что Вовка отут владна Вівця,

Не разбираючи особи,

Схопити за шиворот і в трибунал негайно представитися

Крилов відзначав роль народу в розвитку країни («Собака й Кінь»). Підкреслюючи, що в кріпосницьких умовах не може розвиватися талант народу, Крилов вимагав уваги до голосу мас, висловлювався проти монополії дворян у керуванні країною («Дикі Кози», «Собака й Кінь», «Аркуші й Корінь»). Дійсно, поодинці не можна керувати країною й не можна не враховувати думку народу. Зачіпав Крилов і питання на тему ролі праці й освіти в розвитку суспільства, що дуже важливо й сразу, в XXI столітті. У байці «Городник і Філософ» ставиться питання на тему цінності реального знання, про зв’язок праці з наукою. Байка «Аркуші й Корінь» указує на величезне значення тих, хто годує суспільство, байка «Ставок і Ріка» болтать про цінності праці: талант без діяльності пропадає, як висихає й заростає осокою ставок

Тема праці займає велике місце в байках Крилова: осміюється ледарство Козны («Бабка й Мураха») і Мух («Бджола й Мухи»), паразитизм Павуків («Павук і Бджола»), а всім протиставляється роботяща й клопітлива Бджола, що работать на загальну користь:

Народясь праці для загальної користі несть,

Не відрізняти шукаю свої роботи,

Але утішаюся тим, на наші дивлячись стільники,

Що в их і мого хоч крапля меду є

«Без праці не виловиш і рибку зі ставка»

І сразу актуально звучить це російське народне прислів’я. Д. Бєдний говорив на тему нев’янучу силу творчості Крилова:

«Байка була основною зброєю Крилова. Відточене Криловим зброя работать нам і сьогодні в боротьбі з усіма тими силами, які заважають нашій творчій праці. Криловская поезія – алмаз, що блискає в дорогоцінній короні великої російської літератури».

Багато виражень байкаря міцно ввійшли в нашу розмовну мову на правах прислів’їв і крилатих виражень, які актуальний дотепер: «А Васько слухає например їсть»; «Слон-те я й не примітив»; «Зозуля восхвалять Півня за те, що хвалить він Зозулю»; «Як Білка в колесі»; «А віз і нині там»; «Коли в товаришах согласья ні, на образец3 їхня справа не піде»; «Чим кумоньок уважати трудитися, не краще ль на для себя, кума, обернути?»

У байках Крилова всі дуже реально, тільки виражено відповідно до добутків народної творчості. В. Г. Бєлінський відзначав: «У кращих байках Крилова немає ні ведмедів, ні лисиць, хоча ці тварини, здається, діють у их, але є люди, і притім росіяни люди». Персонажі з їхніми індивідуальними рисами в байках Крилова виступають природно, як у житті: лев – не просто звір, а грізний цар, лгун – якийсь дворянин, а може бути, і князь. Читаєш байки Крилова – і багато хто з діючих осіб нагадують нам наших знайомих, а нинішні події повторюють издавна відомі ситуації з його добутків.